(КІК) КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ: тактика та стратегія дій контролерів (Київ+онлайн)

Ведущий мероприятия: 

Наталія Доценко-Білоус – адвокат TRANSACTIONAL LAW BOUTIQUE. Міжнародне рейтингове видання Best Lawyers щороку протягом 2009-2014 включає Наталію до переліку провідних юристів України в сфері нерухомості. "Київський юрист року в області нерухомості" (2012). Визнана провідним фахівцем в питаннях операцій з цінними паперами, будівництва, нерухомості, а також в земельних питаннях відповідно до видання Ukrainian Law Firms 2009-2013. A Handbook for Foreign Clients, Видання Ukrainian Law Firms 2010 A Handbook for Foreign Clients називає Наталію експертом в питаннях оподаткування і міжнародного фінансування. За результатами опитування найбільших українських компаній "Юристи України 2008. Вибір клієнта", проведеним "Юридичною газетою", Наталя відмічена серед 50 кращих юристів України, зокрема названа лідером практики в галузі будівництва, нерухомості і земельного права, а в 2010 році увійшла в число ста кращих юристів України. Експерт Програми державного-приватного партнерства USAID.

МЕТА ЗУСТРІЧІ –у форматі case-study проаналізувати відкриті питання щодо КІК, звітності, податків та сформулювати щодо кожного із них правову позицію

У програмі:

• Блок 1 – Контролююча особа та її правовий статус
  • Поняття «контролюючої особи» КІК та його елементи.
  • Контролююча особа – ФО. Податкова резидентність фізичної особи як передумова набуття статусу контролюючої особи.
  • Контролююча особа –ЮО. Як і за яких умов юридична особа (резидент/нерезидент України) набуває статус контролюючої особи?
  • Скільки контролюючих осіб може бути у одного КІК?! Як розподіляються зобов'язання між юридичним та фактичним контролером? Чи несуть вони солідарну, чи субсидіарну відповідальність – іншими словами – кого будуть штрафувати?
  • Як уникнути статусу «контролюючої особи»? Чи можна уникнути цього статусу через зміну податкової резидентності;
  • Фаундації та їхні контролюючі особи та чи можливо їх виявити;
  • Компанії в strike off – що робити контролюючій особі. Надамо рекомендації щодо обґрунтованого алгоритму дій у вказаній ситуації
  • Inactive companies – що робити контролюючій особі. Надамо рекомендації щодо обґрунтованого алгоритму дій у вказаній ситуації
  • Пошук «контролюючих осіб» у ситуації з опціонною угодою: види опціонних угод та практика їх застосування у країнах континентального права (Австрія, Ліхтенштейн тощо) та англосаксонської системи права (Великобританія, Кіпр, США).
  • Українські інвестиційні фонди як контролери нерезидентів: переваги та недоліки;
  • Аnti Tax Avoidance Directive – що треба знати контролерам українських компаній (володіння 50%+), що набули резидентності країн ЄС.
  • FATCA – що треба знати контролерам українських компаній (володіння 10%+), що набули резидентності США.
• БЛОК 2. Як залишитися бенефіціаром КІК, однак уникнути статусу контролюючої особи.
  • Бенефіціар як фактичний та юридичний контролер КІК: правовий статус;
  • Документальне підтвердження доходу та джерела його походження бенефіціара: як умова подальшого банківського аудиту та перевірки компетентними органами;
  • Варіанти документального підтвердження доходів з мінімальним податковим навантаженням;
  • Забезпечення конфіденційності бенефіціара. Унікальні можливості call option agreement (Австрія та країни континентального права) vs номінальний сервіс (країни англійського права). Оцінка доцільності розкриття бенефіціара за межами України/України;
  • Податкова резидентність у контексті заповнення форми (common reporting standard) CRS та автоматичного обміну інформації (AEOI).
  • Конфіденційність бенефіціара, яким чином вона досягається і в яких випадках вона затребувана
• Блок 3 – Повідомлення про корпоративні зміни КІК як безумовне збов'язання кожної контролюючої особи
  • Подання Повідомлення про корпоративні зміни КІК: 10 підстав для подання, порядок заповнення та форма. Відповідальність. Що робити, коли не встиг подати повідомлення? Рекомендації
  • Практика зустрічних запитів та листів від податкових органів
  • Чому варто перевірити
  • Які наслідки матиме зловживання із подання повідомлень про КІК? Наприклад, за будь-яких корпоративних змін "спамити" податкові органи повідомленням? До чого це може призвести?
• Блок 4 – КІК із пасивними доходами: ризики в умовах КІК, рекомендації
  • Поняття «пасивних доходів» згідно із ПКУ та законодавствам країн ЄС та ЄЕЗ.
  • Роялті чи не роялті – ціна помилки в тлумаченні. Стандартний кейс – Кіпрська компанія із режимом IP box під роялті – оцінка ризиків оподаткування прибутку такої компанії як доходу контролюючої осо6и в Україні.
  • Рекомендовані юрисдикції для холдингових компаній: порівняльний аналіз.
  • Взяття іноземної компанії на облік як платника податків в Україні (податкові та валютні аспекти) – ділюся досвідом! Які переваги для холдингових компаній ми набуваємо
• Блок 5 – КІК із активними доходами – торгові компанії
  • Поняття активних доходів.
  • Критерії вибору юрисдикцій для створення торгових компаній
  • Популярні юрисдикції для торгових компаній: порівняльний аналіз.
  • Чому оподаткування та правило КІК не загрожує бенефіціарам торгових компаній, незалежно від їх обороту?
• Блок 6 – Відповідальність контролюючої особи. ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОСІБ (підстави -наслідки)
  • Правові наслідки неподання або несвоєчасного подання звіту про контрольовані іноземні компанії
  • Правові наслідки неподання або несвоєчасного подання повідомлення про КІК
  • Оцінка ризиків притягнення контролюючих осіб до кримінальної відповідальності
• Блок 7. Заходи, що дозволяють державі контролювати, оподатковувати та штрафувати «контролерів» або без чого КІК не працюватимуть
  • Автоматичний обмін податкової та банківської інформації: чи чому він досі не запроваджений в Україні та ефективність контролю за КІК в умовах його фактичної відсутності?!;
  • Контроль за витратами фізичної особи, перспективи застосування договорів позики. Як витрати фізичної особи та її КІК можуть стати її оподатковуваним доходом – судова практика низки країн Європи;
• Блок 8 – Аналіз Закону України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування», який набрав чинності з 01.01.2020 року (Закон про BEPS)
  • Тест на основну мету (Principal Purpose Test) застосування Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування: варіанти обґрунтування мети (наприклад, захист інвестицій, акредитація на іноземній біржі тощо), формування документального підтвердження;
  • Правила оподаткування доходу від продажу акцій/копрправ, вартість яких представлена ​​переважно нерухомістю;
• ПІДСУМКИ– МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЙ. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ